Новинки в освіті

Page1
logo-9-03-185
uoin
moippo

Календар
Архіви

Архіви рубрики ‘Дефектолог’

postheadericon «Чи варто вчити погано, якщо є можливість вчити цікаво»

Консультація учителя – дефектолога Степаненко Світлани Володимирівни

Чи можливо в дошкільників з вадами зору розвинути здібності до інформатики? Досвід цілого ряду авторів вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент слід робити на розумовий розвиток, а не на бездумне натискання клавіш.

Комп’ютер природно вписується в життя нашого дитячого садка і є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання, та формувати життєву компетентність дитини з вадами зору. Кожне заняття в дітей викликає емоційний підйом, навіть відстаючі діти охоче працюють із комп’ютером.

Навчання за допомогою комп’ютера дає більш широкі можливості передачі інформації. Будь – яке навчання пов’язане із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації діє ефективніше.

Щоб зрозуміти «як це зроблено», дитина готова опрацювати не тільки ігровий матеріал, але й значно складніші та серйозніші розділи теорії.

Здібність дітей розвивається в процесі діяльності, тому будую заняття так, щоб урахувати здібності дітей, бо непосильні завдання можуть викликати негативний результат( диференційоване навчання). Вважаю необхідним врахувати поступовий і цілеспрямований розвиток творчих здібностей і розвиток мислення дитини.

Вже майже рік я застосовую в своїй роботі комп’ютер. На заняттях гуртка «Калейдоскоп»   діти середньої групи  оволодівають навичками роботи на комп’ютері, знайомляться з його можливостями, розвивають логічне мислення,  творчі здібності, знайомляться з правилами безпечної поведінки під час роботи з комп’ютером. Читати далі »

postheadericon Консультація учителя – дефектолога Степаненко С. В.

 

Розвиваємо у дитини вміння бачити.

Наші діти дуже цікаві та допитливі. Все, що трапляється на їхньому шляху , вони намагаються обстежити та роздивитися. Але  Ви може помічали, що ваша дитина не відповідає на увагу, на посмішки інших людей. Це відбувається через те, що дитина погано бачить їх. Не соромтеся взяти дитину за руку і підвести ближче до людини, запропонувати подивитися, «Яка гарна тьотя». Деяким дорослим доведеться пояснити , що дитина дуже погано бачить здалеку. Але ніколи не потрібно показувати дитині свої нерадісні відчуття. Краще спробуйте змалювати, як змінюється присмеркове небо, як випливає серпастий місяць, дайте доторкнутися дитині до пухнастих «котиків», які відкриваються навесні, запропонуйте понюхати троянди.

І цілком можливо, що, починаючи сприймати  навколишній світ так, як його сприймає ваша дитина, ви зрозумієте, як загострилося ваше власне світовідчуття, а ваші оцінки того, що відбувається навкруги, стали проникливішими.

І кілька слів про окуляри. Саме окуляри й оптичні лінзи є тими оптичними засобами, які збільшують зорові можливості у дітей з короткозорістю, далекозорістю, астигматизмом. Одночасно вони є і лікувальним засобом.

Часом окуляри створюють деякі незручності. Однак вони не такі значні, щоб відмовлятися від корекції зору і лікувальної дії окулярів.

Поясніть дитині, що окуляри корисні для її зору і діяльності, скажіть, що окуляри їй пасують, вони допомагають їй краще бачити, вчитися, а тому не потрібно соромитися їх носити.

Ви може чули,  що переважна більшість дітей приходять до школи з нормальним зором. Однак може статися так, що зір у дитини до початку . навчання в школі розвивався нормально, а в школі з’явилися проблеми.  Лікарі причину цьому вбачають у погіршенні здоров’я школяра, завеликих навантаженнях,зростанні числа стресових ситуацій в школі, незбалансованому харчуванні.

Питання зорової працездатності дитини мають бути предметом постійної уваги батьків. Спробуйте врегулювати зорове навантаження дитини – можливо, потрібно відмовитися від якихось додаткових занять, обмежити «спілкування» з комп’ютером.

Попередити і зняти втому очей допоможуть нормальний психологічний клімат у сім`ї, відсутність стресових ситуацій, емоційна підтримка, заняття фізкультурою і спортом, вправи для очей.

Якщо ви помітили ознаки втомлюваності у своєї дитини, потрібно:

-Звернутися до окуліста для обстеження очей і зору і  виконувати всі його рекомендації;

-Обстежити дитину у педіатра та невропатолога, щоб виключити додаткові фактори втомлюваності;

-Забезпечити дитині зручне робоче місце і правильне освітлення, стежити, щоб вона прямо сиділа за столом;

-Упорядкувати режим зорової роботи: 35-45хв. -15 хв. відпочинку( але не телевізор та комп’ютер)

Візьміть до уваги:

  1. Переконайте дитину в тому, що окуляри надають обличчю значущості і навіть прикрашають його.
  2. Не чекайте швидких результатів. Нехай з дитиною робить уроки той, у кого це краще виходить. Хваліть малюка. Знайдіть форми винагороди за заняття.
  3. Дивіться на віддалені об’єкти та називайте їх.
  4. У школі дитина повинна сидіти так, щоб бачити написане на дошці без напруження .
  5. Вчіть дітей часто кліпати. Не горбитися. Не дивитися надто уважно, частіше проводити очі з ближнього об’єкта на дальній і навпаки.
  6. Дитину треба вчити правильно читати, писати, дивитися кінофільми. Цим ви не тільки збережете зір своїх дітей, а й уникнете багатьох проблем, пов’язаних із його погіршенням.

postheadericon    «ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ  ДІТЕЙ ЗІ ЗНІЖЕНИМ РІВНЕМ ЗОРУ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЕФЕКТОЛОГА СТЕПАНЕНКО С. В.

Мовлення дітей з вадами зору виконує компенсаторну функцію.

У більшості дітей зі зниженим зором наявні системні вади мовлення,за яких порушується мовлення, як цілісна система (фонетика, лексика, граматика).

У дітей відсутній необхідний запас слів, порушується розуміння смислової сторони слова.

Через недостатність предметних образів дітям складно утримувати в мовленнєвій пам’яті розгорнуті висловлювання й правильні граматичні конструкції речень.

У дітей з вадами зору можна помітити такі системні порушення мовлення:

  • запізніле формування мовлення;
  • недостатня мовленнєва активність;
  • відставання в розвитку словесно-логічного мислення;
  • труднощі в порівнянні та узагальненні;
  • недостатня стійкість уваги;
  • зниження вербальної пам’яті.

Ефективність корекційної роботи залежить від зорової вади, часу її появи, структури мовленнєвого порушення.

Корекція мовлення здійснюється за такими напрямками:

  • удосконалення фонетичної сторони мовлення;
  • збагачення словника;
  • розвиток фонематичного аналізу й синтезу;
  • розвиток зв’язного мовлення;
  • формування правильної звуковимови;
  • формування граматичного ладу мовлення;
  • виховання комунікативної компетентності.

Співпраця садочка (вихователів, учителів – дефектологів, логопеда, психолога, та ін..) і батьків у корекційно-відновлювальній роботі:

  • заохочувати дитину позбутися вад мовлення;
  • викликати у дитини інтерес до власного мовлення;
  • сприяти розвиткові у дитини позитивної мотивації;
  • розвивати у дитини самостійність та впевненість;
  • виховувати позитивну самооцінку, вміння отримувати задоволення від найменших успіхів;
  • давати дитині змогу залишатися собою, почуватися комфортно та природно;
  • розвивати бажання демонструвати набуті вміння та навички;

допомагати дитині контролювати її мовлення, розвивати в неї самоконтроль і вміння помічати помилки у мовленні інших дітей

postheadericon Консультація для батьків учителя – дефектолога Степаненко С. В. Формування у дошкільників вміння здобувати знання

Відомо, що  фундамент особистісного розвитку, який

закладають роки дошкільного дитинства, має велике значення не лише для

успішного навчання у школі, а й для всього подальшого життя людини. Одне

з центральних місць в нашій роботі посідає проблема розумового розвитку

дітей. Унікальні неповторні можливості криються у дошкільному дитинстві.

І ми стараємось їх побачити, розкрити.

В центрі уваги – пізнавальна діяльність.

Ми цій проблемі приділяємо неабияку увагу, формуємо творче

активно-пізнавальне ставлення дитини до навколишнього світу.

Для нас важливо не дати дитині готові знання. а навчити здобувати їх.

Працюємо над формуванням в дошкільнят активно-пізнавального ставлення до

навколишньої дійсності, уміння орієнтуватися в усьому розмаїтті

предметів та явищ, здатністю довільно регулювати свою пізнавальну

діяльність.

Це забезпечує продуктивність розумової діяльності дітей, визначає

швидкість та легкість засвоєння ними нових знань і здатність їх

використовувати творчо в різноманітних життєвих ситуаціях.

Під час навчально-виховної роботи ми розвиваємо у кожної дитини такі

конкретні уміння:

-бачити проблеми;

-ставити запитання;

-формулювати гіпотези;

-давати визначення поняттям;

-класифікувати;

-спостерігати;

-проводити експерименти;

-роботи узагальнення та умовисновки;

-працювати з текстом художнього твору;

-доводити і захищати свої ідеї.

Запорука успіху – насамперед усвідомлення нами своїх завдань. На кожному

конкретному етапі роботи з групою ми ставимо конкретні завдання,

розвиваємо у дітей певні уміння і навички, які мають засвоїти діти.

 

Створюємо ситуації, які не мають моментального розв’язання, «тут і

зараз» і примушують зупинитись, обміркувати, знайти спосіб, а тоді вже

діяти. Сам процес розв’язання проблеми виглядає як ланцюжок – запитання

– відповідь – запитання – відповідь.

 

А сюрпризний момент відіграє роль джерела певного настрою на діяльність,

емоцію, здивування, захоплення. Такі емоції і створюють емоційне тло,

яке забезпечує спрямованість уваги дітей на проблему і спонукає до

пошуку способів її розв’язання. Це початковий етап і він дуже важливий.

 

Наша мета – це організація та відстежування самого процесу пошукових дій

кожної дитини, всіляка підтримка активності вихованців, без критики їх

невдалих спроб.

 

Вчимо дітей роботи кроки назустріч новому, цікавому, привабливому,

радіти власним успіхам не відступати перед невдачами.

 

Дивитись, вдивлятися, придивлятись, порівнювати, бачити – цьому ми вчимо

наших дошкільнят. Без таких умінь не можна організовувати і пошук шляхів

розв’язання тієї чи іншої проблеми. Мета полягає в тому, щоб

організувати процес самого пошуку ідей, у створенні емоційно привабливої ситуації для прояву індивідуальної активності кожного. самостійних спроб пошуку. Найважливіший для нас є процес пошуку. Вчимо дітей вголос розмірковувати, формувати запитання, чути самого себе, виявляти спроби самостійно шукати відповіді на свої запитання.

Наприклад: 1. Розглянь картинку. Як ти думаєш, що тут відбулось? А що могло бути перед цим? А тепер уяви, що буде далі. На кожне запитання вимагаємо від дітей багато варіантів відповіді. Час від часу влаштовуємо обмін думками з приводу прочитаного твору чи перегляду мультфільму. Ми даємо повну свободу для висловлення думок.  Щоб наша робота була ефективною ми стараємось почути кожну дитину, думаємо як їй допомогти. Важливо, щоб пізнавальна діяльність малюка була більш співзвучна пошуковій пізнавальній діяльності, коли дитина самостійно розв’язує доступні проблемні запитання. Важливою умовою є знання нами своїх вихованців, їхніх індивідуальних можливостей та особливостей поведінки, що дають змогу ефективно поєднати групові та індивідуальні форми роботи в кожному конкретному завданні. Ми побачили, що дошкільники досить пластичні, їхні індивідуальні особливості перебувають у динамічному процесі формування, а цілеспрямований добір учасників для колективної діяльності, правильний розподіл ролей підсилює мотивацію кожного. Діти переймають і беруть навласне озброєння спроби, прийоми і стратегії поведінки, які раніше небули їм властиві. Побудова освітнього процесу на основі використання методів самостійного дослідницького пошуку, реальний та ефективний шлях досягнення нашої мети. А мета в нас – виховати успішного першокласника, врахувавши індивідуальні особливості кожної дитини.

 

postheadericon Якщо ваша дитина лівша!

postheadericon Ліворукість – порушення чи норма?

postheadericon Тема: «Внутрішньосистемні вторинні відхилення у дітей з вадами зору»

Консультація для батьків. Підготувала учитель – дефектолог: Степаненко Світлана Володимирівна

Очі образно називають частиною мозку, винесеною на периферію. Зір є визначальним у формуванні уявлень про реально існуючі предмети і явища. І від того, як розвиваються очі і мозок, залежить гармонійне формування дитини, її здоров’я, психоемоційний стан і все наступне життя. Звичайно, що діти з різними порушеннями зору отримують менше інформації про предмети і явища довкілля, як у якісному так і у кількісному відношенні, ніж діти з нормальним зором.
Характерні особливості зорового сприйняття: миттєвість, дистантність, одночасність і цілісність образу у таких дітей недостатній.

На удосконалення процесу розвитку дітей з порушенням зору, навчання, виховання, подолання вторинних відхилень спрямована педагогічна корекція. Педагогічна корекція полягає у нормалізації (враховуючи порушення зору) ходу фізичного та психічного розвитку дошкільнят, створює умови для оволодіння дітьми знаннями на рівні програмових вимог для формування гармонійно розвиненої особистості.

З метою розвитку зорового сприймання використовуємо всі види дитячої діяльності: гру, працю, корекційно-розвивальні заняття, побутову діяльність, режимні моменти.

У дітей в яких виявлено вади зору спостерігаються внутрішньо системні вторинні відхилення та міжсистемні, які тісно пов’язані з зором. Сьогодні ми зупинимося на внутрішньо системних вторинних відхиленнях :

-порушення периферічного зору;

-порушення бінокулярного зору;

-порушення окарухаючої функції

-порушення фіксації погляду;

-порушення функцій розрізнення кольорів;

-порушення окоміру;

-порушення здатності встановлювати просторові зв’язки;

-порушення прослідковуючої функції;

– порушення цілісності сприйняття;

-порушення мікро та макро орієнтування в просторі.

Формування реальних уявлень про предмети та явища оточуючого світу у дітей з порушенням зору у дошкільному віці є одним із найважливіших засобів подолання зорової недостатності.

Як відомо, малювання предметних зображень сприяє уточненню, конкретизації зорових образів предметів, їх форми, величини, кольору, а обведення готового контуру предмета до того ж, при зорової патології, стає корекційним засобом розвитку образу предмета. Так, наприклад, малювання, обведення по трафаретами різних ліній: прямих, ламаних, переривчастих, хвилястих – збагачує уявлення дітей про те, як утворюються ці лінії і як їх слід малювати. Тут, як і у всіх інших вправах, де використовуються трафарети, йде активна підготовка руки дитини до навчання письма в школі. Вправа на розфарбовування, штрихування по трафарету при низькій гостроті зору дають можливість дітям відчувати себе більш впевнено, тому що розфарбовування, штрихи будуть чіткими і в межах контуру.

Для подолання цих відхилень раджу проводити з дітьми ігри: « Піймай рибку», «Різні малюнки», « Настільний футбол», « Мозайка», «Калейдоскоп», « Пазли», «Лото», « Вишивання», « Сортувальник предметів», «Намисто», «Обведи по контуру», «Шнурівка», Виклади візерунок», « Спостерігай за іграшкою, яка рухається», «Метання в ціль», «Малювання по крапках», «Трафарети».

Для розуміння просторових відносин і ознак треба вправлятися в розміщенні різних предметів і об’єктів на мікро – і макроплоскості. Такі завдання можуть носити характер зорових і усних диктантів, коли діти за зразком або словесному вказівці педагога розміщують, малюють, розташовують об’єкти.

Ось назви ігор, які допоможуть дитині орієнтуватися в макро-  та мікро площині: «Що ближче, що далі», «Знайди скарб», « Графічний диктант», « Проклади доріжку», « Скажи, де знаходиться», « Що зліва, що справа?», слуховий диктант « В квадраті розмісти фігури», « Знайди де знаходиться», «Лабіринт». Часто діти не можуть розрізняти кольори та форми. Для цього ми використовуємо такі ігри: « Склади ціле з частин», «Кольорові замки», «Дофарбуй райдугу», «Виклади за зразком», « Продовж зразок», «Підбери колір», « Погрупуй за формою чи кольором», «Виклади ланцюжок з фігур», « Чого не стало», «Накриємо ляльці стіл з кольорового посуду», « Розклади смужки», «Геометричні фігури», «Впізнай за описом», « Сортувальник»,

Крім різних видів ігр  ефективними і обов’язковими є вправи на виділення просторових відношень між предметами. Розвиток дрібної моторики пальців рук, співдружності у роботі рук і очей – невід’ємний аспект у розвитку і корекції зорового сприймання.

postheadericon Сенсорне виховання дітей з вадами зору засобами природи

Вчитель-дефектолог Заставнюк Н.В.

Особлива роль у сенсорному вихованні дітей належить при­роді. Пізнання природного оточення спочатку здійснюється почуттєвим шляхом: за допомогою слуху, зору, дотику, нюху.

У будь-яку пору року діти відчувають радість від безлічі відчуттів, які дає природа. Як важливо надати їм можливість повніше відчути всі ці приємні, радісні моменти! Зануритися в атмосферу природи можна тільки на якусь мить, але ця мить для сенсорного розвитку дітей є дуже важливою. Так, у лісі, парку малята вчаться розрізняти листя дерев: їх форму, колір, забарвлення.Картина весняного лісу, парку сприймається яскравіше, якщо запропонувати дітям послухати голоси птахів, шум вітру, учити визначати різноманітні запахи. Більшість дітей реагують на нові, гострі відчуття бурхливи­ми рухами: бігають, стрибають, валяються на траві, кричать, верещать, сміються. Така реакція є природною, і треба дати їй виявитися. Діти затівають різноманітні ігри — бігають нав­коло дерев, ховаються за ними, обіймають руками стовбури, збігають із пагорка. Особливо приваблює дітей вода: вони опус­кають у струмок руки, кидають гілки й стежать, як вони спли­вають за течією. Із трав, плодів, коренів, піску, води готують «страви».

Легко й охоче малята засвоюють назви квітів, трав, каменів. Таке безпосереднє спілкування з природою допомагає дітям знаходити їх, орієнтуючись за формою, будовою, запахом; во­логістю, гладкістю, пухнастістю.

Чим більше органів почуттів «задіяно» в пізнанні, тим біль­ше ознак і властивостей виділяє дитина в досліджуваному об’єкті, явищі, а отже, тим багатшими стають її уявлення. На основі таких уявлень виникають розумові процеси, уява, фор­муються естетичні почуття.

 

 

postheadericon Розвиток дрібної моторики пальців рук дітей з вадами зору. Ігри та вправи

    Вчитель-дефектолог Заставнюк Н.В.

Розвиток дотику і дрібної моторики дітей із зоровими порушеннями необхідно здійснювати як на спеціальних корекційних заняттях в дитсадку, так і в повсякденному житті під керівництвом батьків.

Пропонуємо батькам для розвитку дотику і дрібної моторики включати дітей у різні види діяльності:

  • застібання і розстібання гудзиків, кнопок, замочків різної форми, величини, кольору;
  • намотування  ниток на клубочок;
  • шнурування черевиків;
  • нанизування кілець;
  • викладання візерунків з паличок – спочатку за зразком, потім самостійно (“Хто цікавіше – ти чи я?”);
  • збирання розсипаних на столі лічильних паличок, гороху, квасолі тощо; розкладання їх у корбочки (збирають один вид предметів) (“Хто швидше збере”);
  • розкладання і складання розбірних іграшок (мотрійок, пірамідок різної величини, форми);
  • конструювання з кубиків будиночків за зразком, по пам¢яті, за власним задумом;
  • робота з мозаїкою, пластиліном;
  • взимку – працювати зі снігом: ліпити сніжки, снігову бабу, розгрібати лопатками, малювати паличами на снігу;
  • влітку – ліпити, будувати з піску, малювати по мокрому піску.

Спеціальну увагу необхідно приділяти знайомству і розпізнаванню поверхонь різної фактури: гладенької, шершавої, холодної, теплої тощо. Для цього доцільно використовувати набори тканин, видів паперу, набори, які включають предмети із дерева, металу, скла, пластмаси, глини тощо.  При ознайомленні дітей з фактурою предметів їх увага фіксується на температурних відчуттях, які отримують діти при сприйманні різних матеріалів. Матеріали, які обстежують діти, необхідно поєднувати з їх конкретними назвами і характеристикою фактур. Наприклад, метал – гладенький і холодний, хутро- м’яке і ворсисте тощо.

Під час включення дитини в предметно-практичну діяльність активізуються резервні можливості її тактильного аналізатора, внаслідок чого підвищується рівень всіх видів дотикової чутливості.

Тому з метою розвитку дотикового сприймання ваших дітей  займайтеся з ними  малюванням, ліпленням, аплікуйте, конструюйте, будуйте!

 

postheadericon Консультація учителя – дефектолога Тема: «Розвиток індивідуальності дитини»

Поняття індивідуальності рівнозначно за значенням поняттям неповторності, несхожості однієї людини на іншу. Індивідуальність – це можливість діяти за власною програмою, приймати власні рішення. У цьому сенсі індивідуальність проявляється дуже рано – вже в перший місяць життя. Дитина сама простягнув руки до матері, сам вийняв соску з рота … Але, як відомо, людина в багатьох ситуаціях повинен дотримуватися суспільних  вимоги або діяти з примусу іншої людини. Опір такому примусу – це і є прояв індивідуальності!

Спочатку індивідуальність виражається в дії, в першому непослуху, першій впертості, а потім і в словах «Я сам». І проявляється вона тим яскравіше, чим більше у людини розвинена здатність взаємодіяти з іншими, розуміти неоднозначність дії, протистояти шаблонам, стереотипу поведінки. Це всім відоме «Я сам!” – Ні що інше, як вияв ставлення дитини до людей, до світу, до можливості взаємодіяти з ними. Воно полягає в умінні оцінювати свої можливості, аналізувати конкретну ситуацію з урахуванням своїх можливостей, в умінні ставити мету і досягати її.

Читати далі »

Підпишись на оновлення сайта. Отримуй нові статті на пошту:

Календар свят та подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Секс шоп Купить мед. справки