Новинки в освіті

Page1
logo-9-03-185
uoin
moippo

Календар
Архіви

Архіви рубрики ‘Логопед’

postheadericon Формуємо пам’ять

Формуємо пам’ять, продуктивність запам’ятовування, виконання складних інструкцій, елементів і послідовності завдань на основі концентрації зорової уваги та стимулюванням сенсорними еталонами.

IMG_20160310_103453 IMG_20160310_103532

postheadericon Робота логопеда

Відомо, що існує взаємозв’язок, між розвитком м’язів рук і мовлення людини. Навички дрібної моторики допоможуть дитині не тільки самостійно обслуговувати себе, але й виражати себе через творчість.
IMG_20160229_104618
Мовленнєве дихання є джерелом утворення звуків і голосу. Від розвину тості мовленнєвого дихання залежить й дикція, чіткість промовляння звуків.

IMG_20160229_104258

postheadericon Головним завданням діяльності вчителя-логопеда

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі розв’язують завдання, що визначені программою розвитку дітей старшого дошкільного віку  у напрямках розумового, фізичного та естетичного розвитку дітей. Але основним завданням є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда:

  • Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).
  • Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною
  • Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно-розвивальної роботи..
  • Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.
  • Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного ,корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.
  • Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.
  • Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.
  • Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з батьками.

    Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда:

    • виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
    • готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
    • визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
    • працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
    • відпрацьовцє артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
    • ставить звук (різними прийомами та методами);
    • закріплює поставлений звук у складах;
    • автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язніймові;
    • проводить диференціацію звуків;
    • відпрацьовує граматичні форми.

    Форми роботи:

    • Фронтальні логопедичні заняття.
    • Підгрупові логопедичні заняття.
    • Індивідуальні логопедичні заняття.

    Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхньо госвітогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

    Форми взаємодії з батьками:

    • Батьківські збори
    • Індивідуальні консультації вчителя-логопеда,в ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
    • Поради логопеда” в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
    • “Домашні логопедичні зошити”, які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок міжу часниками корекційного процесу.

    Шановні батьки!Запрошую Вас відвідати індивідуальні логопедичні заняття з вашими дітьми!

postheadericon Поради батькам від логопеда

Мовленнєве спілкування:

гендерний аспект

Належність людини до певної статі відіграє важливу роль у процесі формування особистості, на що впливає багато чинників, серед яких одне з основних місць належить мовленню. Великою мірою через мовлення діти визначають стиль поведінки представників своєї статі та формують ставлення до протилежної статі.

Провідна роль на етапі первинної соціалізації особистості належить  таким агентам виховання як родина, дитячі освітньо-виховні заклади.

Кожен з батьків прагне бути зразком для дитини своєї статі. Часто дорослий проявляє у спілкуванні з дитиною певні риси, які звик проявляти по відношенню до дорослого тієї ж статі, що і дитина. Дівчаток заохочують до експресивності, і велику увагу надають вихованню вербальних здібностей.

Від хлопчиків вимагають небагатослівності, але активності.

Залежно від статі дитини дорослі по-різному вибудовують розмову, обирають її тон.

До дівчинки – ласкавий, ніжний, заспокійливий тон.

До хлопчика – бадьорий, ніжний за тембром, заохочуючий до активності та змагання.

Кожен з батьків особливо зацікавлений в тому, щоб передати

дитині секрети та “магії” власної

статі.

Можливо тому, батьки  у спілкуванні приділяють більше уваги синам, а матері – донькам.

Як наслідок, мовлення дівчаток та хлопчиків розвивається по-різному.

У дівчаток зрілість у вимовлянні звуків спостерігається раніше ніж у хлопчиків.

Дівчатка починають використовувати речення раніше хлопчиків і проявляють тенденцію до більш довгих та зрілих за своєю структурою речень.

Для зменшення різниці в оволодінні мовленнєвими навичками серед дітей різної статі, батькам необхідно звернути свою увагу на поширення сфер можливостей своєї дитини: хлопчика чи дівчинки, та розвивати потенційні здібності дитини без огляду на її стать. Таким чином, батькам потрібно обирати гендерно-нейтральний тон та вид спілкування до своїх дітей.

Адже, виховання творчої та креативної особистості багато в чому залежить від батьківського спілкування. А, отже, рівень сформованості мовленнєвих навичок дітей залежить від гендерної атмосфери в родині.

Гендерна толерантність по відношенню до своєї дитини у контексті спілкування, передбачає сприймання не представника певної статі, а особистість з власними можливостями та потребами.

postheadericon Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

 

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

– звук [а] серед у, у, а, у;

– звук [а] серед о, а, і, о;

– звук [і] серед и, е, і, и;

– звук [с] серед л, н, с, п;

– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

– та-та-да – пі- пи – ат-от

– па-па-ба – мі-ми – ум-ом

– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит

– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

– мак, лак, так, бак;

– тачка, качка, дачка;

– сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;

– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;

– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

 

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]

– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]

– Аня, агрус, акула, автобус – [а]

– Маша, мак, мама, сом – [м]

Розвиток фонематичного сприймання слід починати на матеріалі немовленнєвих звуків і поступово охоплювати всі звуки мовлення: від звуків, які вже засвоєнні дітьми до тих, які ще тільки формуються та вводяться у самостійне мовлення.

У процесі логопедичних занять дитина повинна перш за все набути вміння контролювати свою вимову та виправляти її на основі порівняння особистого мовлення з мовленням оточуючих.

У всій системі логопедичної роботи з розвитку фонематичного сприймання найскладнішим, на мою думку, є навчити дітей диференціювати фонеми. Цю роботу можна умовно по ділити на

шість етапів:

1 етап — впізнавання немовленнєвих звуків;

2 етап — розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, звукосполучень та слів.

3 етап — розрізнення слів, близьких за звуковим складом;

4 етап — диференціація складів;

5 етап — диференціація фонем;

6 етап — розвиток навичок звукового аналізу.

Наголошую, що для кожної дитини або групи дітей термін кожного етапу ігри, вправи та матеріал для використання буде різний. У разі необхідності деякі важкі для дітей вправи можна випускати або замінювати більш легкими для засвоєння і навпаки. У дітей шестилітнього віку 1, 2, 3 етапи займуть короткий термін, а ось 5 та 6 будуть більш розгорнутими. Коротко зупинюся на кожному із вказаних етапів. Читати далі »

postheadericon ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ (МОВНИЙ АСПЕКТ)

Якщо в батьків запитати, в чому, на їхню думку, полягає підготовка до школи, багато хто з них відповість, що це означає навчити дітей читати, писати, лічити. Цим і обмежаться. Так, навички лічби, читання, письма дуже допоможуть майбутньому першокласнику, якщо тільки будуть правильно сформовані, отже, найважливіше – якість оволодіння знаннями та навичками.

І все-таки, у чому ж полягає готовність до навчання в школі? Педагоги і психологи вважають головним – сформувати в дитини готовність пізнавати, адже помічено, що в початковій школі і, насамперед , в 1 класі важче вчитися не тим дітям, в яких недостатній обсяг знань, а тим, які не вміють думати.

Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості:

• інтелектуальний

• емоційний

• соціальний

Під інтелектуальною зрілістю розуміється :

Читати далі »

postheadericon ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма. Читати далі »

postheadericon ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ (МОВНИЙ АСПЕКТ)

Якщо в батьків запитати, в чому, на їхню думку, полягає підготовка до школи, багато хто з них відповість, що це означає навчити дітей читати, писати, лічити. Цим і обмежаться. Так, навички лічби, читання, письма дуже допоможуть майбутньому першокласнику, якщо тільки будуть правильно сформовані, отже, найважливіше – якість оволодіння знаннями та навичками.
І все-таки, у чому ж полягає готовність до навчання в школі? Педагоги і психологи вважають головним – сформувати в дитини готовність пізнавати, адже помічено, що в початковій школі і, насамперед , в 1 класі важче вчитися не тим дітям, в яких недостатній обсяг знань, а тим, які не вміють думати.
Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості:
• інтелектуальний
• емоційний
• соціальний
Під інтелектуальною зрілістю розуміється :
– концентрація уваги дитини;
– аналітичне мислення;
– уміння відтворювати зразок
– розвиток дрібної моторики пальців рук
Емоційна зрілість розуміється як можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.
До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти своє поводження законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.
Розвиток мислення тісно пов’язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас дітей.
На шостому році життя активний словник дитини має складати від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення ( Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу).В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники ( собача лапа, заячі вуха), складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.
Усім відомо, як люблять діти ставити запитання. Дорослі повинні обов’язково уважно ставитися до цього. В одних випадках треба самому відповісти, а в інших сказати : «А як думаєш ти?», «Подумай сам», «Чому ти так сказав?»
Дітей потрібно практикувати в сприйнятті навколишнього світу. Дошкільник повинен уміти розказати про предмет, порівняти його з іншими, назвати його колір, форму, величину, описати рослину, тварину, картинку. Причому робити це без допоміжних запитань, чітко, послідовно, правильно вживаючи при цьому слова.
Як вже було сказано, запорукою готовності до навчання є розвиток дрібних м’язів пальців рук, це впливає і на розвиток мовлення дитини, і на підготовку руки до письма. Яким же чином розвивати дрібну мускулатуру руки дитини?
• Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м’яти поролонові кульки, губку.
• Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистинки, камінчики, кульки.
• Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.
• Нанизувати намистинки, ґудзички на нитки
• Зав’язувати вузли на товстій і тонкій мотузках і шнурках
• Заводити будильник, іграшки ключиком.
• Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.
• Різати ножицями
• Конструювати з паперу (ори гамі),в’язати
• Робити пальчикову гімнастику (пальчиковий театр) – показ
• Складання пазлів
• Шнурівка
• Кулак – ребро – долоня
Отже, мовленнєва підготовка дітей до школи – особлива підготовка, що специфікою свого змісту стимулює інтелектуальну, емоційно-вольову, мотиваційну готовність дошкільнят та готовність у сфері спілкування. Вона передбачає достатню адаптацію дітей до умов шкільного навчання, до нових програмових вимог.
Бажаю вам успіхів, шановні дорослі, у відповідальній справі – підготовці дитини до школи.

postheadericon 10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

postheadericon Напрямки роботи вчителя – логопеда

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.
1. Діагностичний напрямок
Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов’язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями.
2. Корекційний напрямок
Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. В залежності від структури мовного дефекта та ступеню його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи.
3. Аналітичний напрямок
Аналітичний напрямок передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата, та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями.
4. Консультативно-просвітницький та превентивний напрямок
Консультативно-просвітницький напрямок роботи вчителя-логопеда проводиться для надання допомоги батькам, вчителям і адміністрації шкіл з питань усунення існуючих мовленнєвих недоліків учнів-логопатів та попередження вторинних порушень (читання та письма), які заважають учню повноцінно опанувати учбовим матеріалом в межах шкільної програми навчання.
5. Організацйно-методичний напрямок
Цей аспект діяльності вчителя-логопеда складається з підготовки та участі в міських ПМПК, шкільних педагогічних комісіях, методичних об’єднаннях, педагогічних нарадах, оформленні документації.

Підпишись на оновлення сайта. Отримуй нові статті на пошту:

Календар свят та подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Секс шоп Купить мед. справки