ЗДО №5 «Золота рибка»

Записи з міткой ‘сім’я’

Традиційно головним інститутом виховання є сім’я. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім’ї, вона зберігає протягом всього подальшого життя. Важливість сім’ї як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя, і по тривалості своєї дії на особистість жоден з інститутів виховання не може порівнятися з сім’єю. У ній закладаються основи особиcтості дитини, і до вступу в школу вона вже більш ніж наполовину сформувалася як особистість.
Сім’я може виступати як позитивний, так і негативний чинник виховання. Позитивна дія на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, окрім найближчих для неї людей – матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестри, не ставиться до дитини краще, не любить її так і не піклується стільки про неї. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, скільки може зробити сім’я.
Сім’я – це особливого роду колектив, що відіграє у вихованні основну, довготривалу і найважливішу роль. У тривожних матерів часто зростають тривожні діти; честолюбиві батьки нерідко так пригнічують своїх дітей, що це призводить до появи у них комплексу неповноцінності; нестриманий батько, що виходить з себе з найменшого приводу, нерідко, сам того не відаючи, формує подібний же тип поведінки у своїх дітей .
У звязку з особливою виховною роллю сім’ї виникає питання про те, як зробити так, щоб максимізувати позитивні і звести до мінімуму негативні впливи сім’ї на виховання дитини. Для цього необхідно точно визначити внутрішньосімейні соціально-психологічні чинники, що мають виховне значення.
Головне у вихованні маленької людини – досягнення душевного єднання, етичний зв’язок батьків з дитиною. Батькам у жодному випадку не варто пускати процес виховання на самоплив і в більш старшому віці, залишати дитину, що подорослішала, наодинці з самим собою. Читати далі »

Духовне виховання дітей лежить в основі будь-яких вчинків людини, формує образ її особистості, визначає систему цінностей і характер.
У даний час перед суспільством надзвичайно гостро стоїть проблема морального виховання дітей різного віку , педагогічне співтовариство заново намагається зрозуміти, яким чином прищепити сучасним дітям морально- духовні цінності.
Сьогодні на дитину з самого народження обрушується величезний потік інформації: ЗМІ, школа, дитячий сад, кіно, Інтернет – все це скоріше сприяє розмиванню моральних норм і змушує нас дуже серйозно задуматися над проблемою ефективного морального виховання власного малюка.
Дитина, здатна правильно оцінити і зрозуміти почуття і емоції іншої людини, для якої поняття дружба, справедливість, співчуття, доброта, любов не є порожнім звуком, має набагато вищий рівень емоційного розвитку, не має проблем у спілкуванні з оточуючими, набагато стійкіше переносить стресові ситуації і не піддається негативному впливу ззовні.
Моральне виховання дошкільників особливо важливе, тому що саме в дошкільному віці дитина особливо сприйнятлива до засвоєння моральних норм і вимог. Це одна з дуже важливих сторін процесу формування її особистості.
Іншими словами, духовно- моральне виховання дітей раннього віку можна розглядати як безперервний процес засвоєння ними встановлених у суспільстві зразків поведінки, які надалі будуть регулювати її вчинки. У результаті такого морального виховання дитина починає діяти не тому, що хоче заслужити схвалення дорослого, а тому, що вважає за необхідне дотримання самої норми поведінки, як важливого правила у відносинах між людьми.
У молодшому віці стрижнем , який визначатиме моральне виховання особистості дитини, є встановлення гуманістичних відносин між дітьми , опора на свої почуття, емоційна чутливість. У житті дитини емоції відіграють дуже важливу роль, вони допомагають реагувати на навколишню дійсність і формувати своє до неї ставлення. У міру зростання малюка світ його емоцій розвивається , стає різноманітнішим і багатшим.
Моральне виховання дошкільників визначається тим , що в цей період малюк засвоює мову емоцій і почуттів, він опановує прийнятими в суспільстві формами вираження своїх переживань за допомогою всіляких словесних і несловесних засобів. Водночас дитина навчається стримувати себе в прояві своїх почуттів занадто бурхливих або різких. На відміну від дворічного, малюк у віці п’яти років вже може приховати свій страх або стримати сльози. Він опановує наукою управління своїми емоціями, навчається виявляти їх у прийнятій у суспільстві формі, користуватися своїми почуттями усвідомлено. Читати далі »

Ми сім’я  Коваленко. З пелюшок ми намагаємося навчити нашу донечку Евеліну усім правилам життя, привити їй кращі риси характеру, виховати її гарною людиною, показуючи усе на власному прикладі. Ми сподіваємося, що з часом вона засвоїть більшість моральних якостей, а саме:

1. Навчиться розуміти, співчувати і допомагати дорослим, дітям та людям похилого віку. Наша донечка часто допомагає прабабусі,подає їй воду та речі, розчісує,співає та розповідає вірші; доглядає за двоюрідною сестричкою, розказує їй казки та ділиться з нею іграшками.
2. Навчиться, що потрібно допомагати один одному у виконанні побутової роботи, робити послуги як дорослим, так і братам та сестрам, старанно й охоче виконувати всі прохання близьких людей. І  звісно поважати результат праці всіх членів сім’ї.
3. Обов’язково треба привити дитині любов до чистоти та дотримання  правил гігієни. Тому ми навчили  Евеліну вмиватися вранці і увечері, чистити зуби, мити руки перед вживанням їжі, після прогулянок та після гри з тваринами…Пояснили правила поведінки за столом. У щоденне життя донечки ми внесли правило бережливого користування  одягом, іграшками, книгами, іншими речами.
4. Невід’ємною часткою нашого виховання є заняття спортом, які включають в себе ранкові вправи та улюблені рухливі спортивні ігри. Вони допомагають привити дитині такі риси характеру як витривалість, стійкість та завзятість.
5. Велику увагу ми приділяємо  навчанню дитини. Вивчаємо абетку, цифри, кольори, форми та інші необхідні для розвитку знання,які у майбутньому їй неодмінно знадобляться.
6. Для гарного виховання моральних якостей дитини необхідно збагачувати її культурно. Тобто відвідувати музеї, зоопарки, дельфінарії, виставки, ярмарки. Де на наглядному прикладі  розповідати і пояснювати дитині про навколишній світ. Також з дитинства прививати любов до мистецтва( музики, танців, малювання…). Евеліна дуже любить співати, танцювати, розповідати вірші .
7. Людина не може морально розвиватися, якщо не поважає свої традиції, країну. Тому ми прививаємо Евеліні любов до Батьківщини і людей, які її оточують. Читаємо українські казки, розповідаємо вірші, прислів’я, приказки. Ще намагаємося подорожуючі показувати наші українські міста, з їхніми традиціями, пам’ятками культури та архітектури, обрядами. Паралельно ми вивчаємо культуру і інших країн, бо вважаємо, що дитина повинна бути всесторонньо розвинена.
8. Ще однією моральною якість є – любов до природи. З малих літ ми навчаємо шанувати, оберігати і цінити природу, яка нас оточує. Не ламати дерева, не засмічувати річки, водойми та береги, берегти ліси, не смітити коли відпочиваєш;не вбивати комах та піклуватись про тварин та птахів. Наша донечка допомагала висаджувати дерева, квіти, поливала городину та квітник. Вона знає золоте правило: « Як ми ставимося до природи, так і вона відноситься до нас».

Моральних якостей дуже багато,  охопити всі і тим паче привити їх дитині всі і одразу, не можливо. Поступово, зростаючи дитина буде набувати нові для себе якості, а наше основне завдання допомагати їй у цьому.